1. Skip to Menu
  2. Skip to Content
  3. Skip to Footer

Дистанційне навчання

ПОРЯДОК організації дистанційного навчання у системі професійної підготовки посадових осіб митних органів 

Дистанційне навчання:

Інформаційна революція та формування нового типу суспільства - інформаційного суспільства - висувають на перший план інформацію та знання. Тільки шкільної і навіть вузівської освіти сьогодні вистачає не надовго. Працівники повинні прагнути до нових знань, інформації, вмінь, навиків, які допоможуть їм затвердитися на робочих місцях у якості компетентних та професійних спеціалістів.

Отже, безперервність освіти відкриває широку можливість для поглиблення загальноосвітньої та фахової підготовки, досягнення цілісності і наступності у навчанні та вихованні, перетворення набуття освіти у процес, що триває упродовж всього життя людини.

Але ж за даними іноземних фахівців найбільша частина серед тих, хто навчається - люди дорослі. Для них традиційні форми навчання досить проблематичні внаслідок браку фінансових або фізичних можливостей, професійної зайнятості, віддаленості від великих міст тощо. У цих випадках на допомогу прийшла така форма навчання, як дистанційна. Вона відповідає вимогам сучасного життя і є одним з шляхів реформування освіти, передбачених Державною національною програмою "Освіта" ("Україна XXI століття"), яка має ціллю впровадження у навчально-виховний процес новітніх педагогічних технологій та науково-методичних досягнень.

Враховуючи той факт, що теоретичні знання і речі "старіють" протягом одного покоління, дуже важливого значення набувають способи поновлення і одержання нових знань без відриву від основного місця праці чи іншого виду діяльності. За кордоном це зрозуміли близько двадцяти років тому, а тому мають вагомі здобутки в системі дистанційної освіти. Наприклад, в Англії з 1986 року працює Британський відкритий університет, який має філіали у 21 країні світу і в якому навчаються 215 тис. студентів.

Сучасні системи дистанційної освіти стають невід'ємним інструментарієм неперервного навчання, особливо - післядипломної освіти. За оцінкою експертів очікується, що у зв'язку зі стрімким розвитком інформаційного суспільства, наприклад в США з 1998 по 2004 р. Підвищення кваліфікації або перепідготовку повинні пройти близько 25 млн. робітників. Основною проблемою, що виникає при цьому, є неможливість навчання такої кількості осіб у зазначений термін з використанням традиційних навчальних технологій. Тому виникає нагальна необхідність пошуку нових освітніх технологій.

В Україні також тепер повернулись обличчям до проблеми дистанційної освіти. Наказом міністра освіти і науки створено Український центр дистанційної освіти, який займається розробкою правових документів до Закону "Про вищу освіту", зокрема, щодо дистанційного навчання. З 50-х років минулого століття в літературі існує варіативність визначень поняття "педагогічна технологія". За сучасним уявленням - це комплекс форм, методів, прийомів, технічних засобів впливу на слухача для реалізації цілей та завдань навчання.

Дистанційна освіта (далі ДН) - це система, у якій реалізується процес дистанційного навчання для досягнення тими, хто навчається, певного освітнього рівня, який стає основою його подальшої творчої і трудової діяльності.

Дистанційне навчання - це демократизація доступу до отримання знань (наприклад, інваліди в домашніх умовах; працюючі на виробництві; студенти, які не мають можливості відвідувати заняття).

Дистанційне навчання - нова організація процесу навчання, основним принципом якої є самостійна робота слухача. Цей вид навчання характеризується тим, що слухач найчастіше віддалений від викладача у просторі і у часі, але має при цьому можливість у будь-який момент підтримати діалог з ним за допомогою засобів телекомунікації.

Дистанційна форма навчання набагато складніша за звичайну (стаціонарну, заочну), але вона дає вищі і глибші знання тому, що поки слухач не засвоїв теми модуля вивчаємої дисципліни та не здав шляхом модульного тестування, він не допускається до вивчення наступного модуля.

Основні принципи дистанційної освіти: встановлення інтерактивного спілкування між тим, хто навчається, і тим, хто навчає без їх безпосередньої зустрічі і самостійне освоєння певних знань та навиків з обраного курсу і його програми при заданій інформаційній технології. Дистанційна освіта та традиційна суттєво відрізняється:

  1. Просторова відокремленість того, хто навчається, і того, хто навчає;
  2. Посилення активної ролі студента в навчальному процесі: в постановці навчальних цілей, виборі форм та темпів навчання;
  3. Підбір матеріалів, який спеціально призначений для дистанційної освіти.

Основною проблемою розвитку дистанційної освіти є створення нових методів та технологій навчання, які відповідають телекомунікативному середовищу спілкування. В цьому середовищі яскраво проявляється та обставина, що слухачі не просто пасивні споживачі інформації, а в процесі навчання вони створюють власне розуміння предметного змісту навчання.

Нова модель навчання замінює традиційну форму, яка базується на основних положеннях: в центрі технології навчання - той, хто навчається; суть технології - розвиток здібності до самонавчання; слухачі грають активну роль в навчанні; в основі навчальної діяльності - співробітництво.

Існують наступні варіанти технологій ДН: "кейс"-технологія, ТV-технологія, мережева та змішана технології.

"Кейс"-технологія є комплектом засобів навчання, які розміщено у кейсі і надається слухачу з моменту його зарахування на навчання. Комплект містить методичні документи, спеціально розроблені навчальні посібники, довідники, аудіо - і відеокасети, дискети, компакт-диски. Дидактичне забезпечення достатнє для самостійної роботи з конкретного курсу. Організація навчального процесу кожного з курсів передбачає проведення тьюторіалів, виконання домашніх завдань, проміжні та підсумкові екзамени.

Мережева технологія ДН на сьогодні е педагогічною технологією високого класу та рівня, її основним принципом є застосування у навчанні телекомунікаційних мереж, в тому числі й Інтернет, найсучасніших інформаційних технологій пред'явлення, відображення, корекції, оновлення та зберігання навчальної інформації.

ТV-технологія дистанційного навчання передбачає застосування у процесі навчання різних систем телебачення (мережевого, кабельного, супутникового) та спеціальних освітніх програм.

Дистанційне навчання - це універсальна гуманістична форма навчання, що базується на використанні широкого спектру традиційних, нових інформаційних і телекомунікаційних технологій і технічних засобів, які створюють умови для тих, що навчаються, вільного вибору освітніх дисциплін, відповідних стандартів, діалогового обміну з викладачем, при цьому процес навчання не залежить від розташування слухачів у просторі і в часі.

Слід звернути увагу і на нову роль викладача-тьютора. На нього тепер покладається координування, коректування процесу навчання, консультації, керівництво навчальними проектами тощо. Взаємодія слухача і викладача в системі дистанційного навчання передбачає обмін повідомленнями за допомогою комп'ютерної мережі. Це дає змогу аналізувати інформацію, що надходить і відповідати на неї у зручний для кореспондентів час. Новим завданням викладача у цих умовах постає необхідність формування у студентів потреби в одержанні наукової, довідкової, навчальної інформації через Internet, цивілізованого її використання.

Комплексне застосування нових інформаційних технологій сприяє:

  • індивідуалізації процесу навчання;
  • більш ефективному використанню екстернатної форми навчання;
  • можливості поєднання навчання і трудової діяльності;
  • розширенню контингенту молоді, яка прагне до освітніх послуг завдяки ліквідації територіальних і часових обмежень;
  • створенню сприятливих умов для неперервної освіти.

Дистанцiйне навчання при необхiдностi може включати вiдвiдування слухачами навчального закладу, а також поєднуватись з традицiйними формами навчання.

Розвиваюче дистанцiйне навчання iнтегрує всi iснуючi методи навчання i надає їм якiсно новий рiвень.